Сучасній людині важко уявити світ без електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) або комп’ютерів. Вони стали невід’ємною частиною нашого життя. Комп’ютери всюди: в будинках, офісах, заводах і навіть автомобілях. Ми їх використовуємо як для дріб’язкових завдань, наприклад, подивитися погоду чи курс валюти, так і для серйозних – аналіз величезних об’ємів інформації, 3D-моделювання, прогнозування різних подій, декодування інформації. У наш час будь-який бажаючий, у відповідності зі своїми запитами, може зібрати в себе на робочому столі повноцінний обчислювальний центр. Але так було, звичайно, не завжди і більшість з нас навіть не замислюється, наскільки історія розвитку комп’ютерної техніки багатогранна і багата історичними датами.

Багато століть назад люди хотіли мати пристосування, які допомагали б їм вирішувати різноманітні завдання. Багато із цих завдань вирішувалися послідовним виконанням деяких рутинних дій, або, як прийнято говорити зараз, виконанням алгоритму. Виникнення і розвиток комп’ютера почався зі спроби винайти пристрій, здатний реалізувати найпростіші із цих алгоритмів (додавання й віднімання чисел). І менше ніж за сторіччя примітивна, величезних розмірів ЕОМ еволюціонувала в надпотужний, компактний, і можна навіть сказати, розумний комп’ютер. Хоча це ще далеко не кінцева точка розвитку комп’ютерних технологій.

В кінці XX століття сформувався практичний інтерес до проблеми створення механізмів, які забезпечують прямий зв'язок мозку людини з зовнішніми пристроями, і був пов'язаний, перш за все, з бажанням допомогти хворим, що повністю втратили звичайні канали зв'язку із зовнішнім світом, але володіють свідомістю та зберегли інтелект.

Замість вступу. Серед багатьох дивовижних винаходів, зроблених в XIX столітті, далеко не останнє місце займає фотографія - мистецтво, що дозволило робити миттєве зображення будь-якого предмета або ландшафту.

Про «вічний двигун», «вічний рух» часто говорять і в прямому, і в переносному сенсі слова, але не всі розуміють, що, власне, треба розуміти під цим виразом.

Милуючись грацією героїв Assassin's Creed або рухами Натана Дрейка з Uncharted, мало хто замислюється про те, що кожен рух героїв на екрані – результат праці сотень людей.

Наведена робота виконана студенткою нашого факультету спеціальності Фізика Ольгою Єкименковою. З результатом 79,46 бала вона увійшла до першої сотні стипендіатів програми «Завтра.UA», ставши переможцем всеукраїнського конкурсу 2016 року.

Комп’ютерна графіка нині стала невід’ємною частиною майже будь-якої галузі людської діяльності. Навіть не беручи до уваги кінематограф та мультиплікацію, можна пригадати безліч напрямків використання графіки: в медицині використовується для моделювання протезів та для полегшення операцій, в будівництві та конструюванні для побудови правильних об’ємних моделей, при проектуванні мостів, літаків, автомобілів тощо, історики використовують комп’ютерну графіку для відновлення подій.

Сьогодні складно уявити собі роботу з персональним комп’ютером без звичного кожному з нас пристрою – мишки.І вона має свою історію, як і будь-який винахід. 48 років пройшло з того моменту, коли публіка вперше побачила цей пристрій. Цей винахід змінив підхід до використання комп’ютерів, дозволив розширити його функціональність[1].

Аналітична машина, спроектована видатним англійським математиком і винахідником  Чарльзом Беббіджем, зайняла найбільш вагоме місце в історії розвитку засобів обчислювальної техніки. При її проектуванні в 1836-1848 роках Беббідж фактично вказав напрям усьому подальшому  розвитку  електронно-обчислювальних  машин  (далі – ЕОМ).

Досить нещодавно думки про те, що на домашньому принтері можна буде роздрукувати будь-що, були із області фантастики. Але на сьогодні мрії фантастів починають набувати споживчої реальності. 3D-принтери виходять на масовий ринок і сьогодні такий «домашній міні-завод» може придбати чи не кожен.

Економічне зростання – це основний показник розвитку і добробуту будь-якої країни. Він є однією з головних макроекономічних цілей, досягнення якої зумовлене необхідністю випереджаючого зростання національного доходу порівняно зі зростанням чисельності населення для підвищення рівня життя в країні.

У сучасному світі бурхливий розвиток інформаційних технологій породжує зростання інтересу до віртуальної реальності.

Одним із найпростіших обчислювальних пристроїв вважається калькулятор. Латинське слово calculator – «лічильник, рахівник» походить від дієслова calculo – «вважаю, підраховую», який в свою чергу походить від слова calculus – «камінчик» (камінці використовувалися для рахунку); calculus є зменшувальним відcalx – «вапно».

Теорія ігор – це розділ прикладної математики, який використовується в соціальних науках (найчастіше в економіці), біології, політичних науках, комп'ютерних науках (для штучного інтелекту) і філософії.

З'явилася теорія ігор як наука порівняно недавно. Її початок було закладено разом з виникненням такої дисципліни, як теорія ймовірностей в 17 столітті. Але майже 300 років її основи ніяк не розвивалися.

Згадки про використання реактивного руху зустрічаються в різних народів. Герон Олександрійський (початок н.е.) подав опис першого реактивного двигуна – реактивної турбіни, що приводилася в рух силою реакції витікаючої пари. За допомогою реактивної сили літали порохові ракети, які  застосовували в Китаї (Х ст.), а згодом (до кінця ХІХ ст.) – у багатьох європейських країнах.

1937 року Джоном Хіксом було запропоновано органічно поєднати два напрями економічної науки – кейнсіанський та неокласичний підходи, у 40-50 рр.

Сучасній людині важко уявити, що всього сто з невеликим років тому електричні лампочки в нашому побуті робили свої перші кроки.

Ми бачимоїх скрізь–у себе вдомай у поїзді, на вулиці й у трамваї, на заводій у театрі, в шахті й у літаку. Важко перелічити всі випадки застосування цієї лампи. Електричне освітлення стало для нас звичайним. Але був час, ледь більше сотні років тому, коли, про «світло без вогню», мріяли лише вчені. Багато часу витратили вони, щоб зробити таку електричну лампу, якою її знаємо тепер.

Уже багато років ми в ЗМІ публікуємо різні матеріали про вплив сонячної активності (СА) на погоду, врожайність основних культур, на соціальні процеси, на захворюваність людей. З кінця 2003 року наші прогнози друкували деякі газети в Харкові та Кіровограді.

З часу відкриття сортувальної машини Холлеріта у 1901-1904, більшість ЕОМ використовували порозрядний алгоритм сортування. Цей алгоритм має кращі показники часу, ніж більшість сучасних алгоритмів сортування, однак може працювати лише з ключами фіксованої довжини, до того ж він погано масштабується – має змінні вимоги до потрібних ресурсів пам’яті.

У сучасному світі щодня з'являються нові розробки та технології. Часом те, що вчора видавалося фантастикою вже сьогодні є простою річчю. Причому, частина винаходів у світовій історії робилися немов випадково (наприклад пеніцилін, мікрохвильова піч, суперклей тощо). Подібною є історія створення QR-кодування. Спосіб нанесення технічної інформації на деталі в точному машинобудуванні здобув поширення в багатьох інших галузях. То в чому ж секрет популярності QR-кодування? Чому ця технологія здобула таке розповсюдження? Відшукаймо відповіді на ці запитання!