КАФЕДРА ФІЗИКИ ТА МЕТОДИКИ ЇЇ ВИЛАДАННЯ: СТАНОВЛЕННЯ, СУЧАСНИЙ СТАН, ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

Кафедра фізики та методики її викладання свою діяльність розпочала ще в 1930-1931 навчальному році, коли разом із кафедрою математики входила до складу техніко-математичного відділення Інституту соціального виховання, як на той час називався нинішній Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. Вперше як окрема структурна одиниця кафедра фізики була організована 1933 року. Тоді до її складу входили 5 осіб: перший її завідувач Петро Йосипович Вомачко і викладачі: О.І.Мінін, П.Ф. Романовський, І.В. Сидоренко, П.Г. Холявенко. На той час кафедра мала один фізичний кабінет, одну робочу кімнату для проведення лабораторних робіт, на кафедрі була створена майстерня, що розмішувалась в одній невеликій кімнаті, де діяв токарний верстат і був один набір слюсарних інструментів, а в ній працював один майстер - фахівець з обробки деревини.

За майже десять довоєнних років колективу кафедри фізики вдалося розв'язати низку важливих проблем. На кафедрі були створені дві лабораторії: механіко-теплову та електрооптичну і таким чином студенти мали можливість виконувати програму лабораторного практикуму; хоча й устаткування було досить бідним, зазвичай саморобним, але майстерня розміщувалась уже у двох кімнатах; була також створена і фотолабораторія; загальна вартість усього устаткування на 1 липня 1941 року становила 438 тис. крб.

Окупація німецько-фашистськими загарбниками України припинила роботу навчального закладу була пограбована й повністю зруйнована матеріально-технічна база та енергетична система факультету, і кафедри фізики зокрема.

З перших років звільнення міста Кіровограда і відновлення роботи кафедри її викладачі на чолі із завідувачем Прокопом Григоровичем Холявенком головне завдання вбачали в необхідності відновити матеріальну й технічну базу. Досить вагомою була проблема забезпечення кафедри кваліфікованими кадрами, а також проблема наявності спеціальної та методичної літератури, періодичних видань.

Уже 1950 року ці труднощі були подолані. Кафедра за своїм матеріальним забезпеченням перевершила довоєнний рівень: вона мала кабінет лекційного демонстрування, кабінет методики викладання фізики, механіко-теплову й електрооптичну лабораторії, лабораторію електрорадіотехніки та майстерню фізичних приладів, що забезпечували успішне розв'язання майже всіх проблем підготовки вчителів фізики та математики на рівні вимог того часу.

У різні роки кафедру фізики очолювали: доц. О.І.Мінін (1952-1955рр.),  канд. фізмат наук П.Я. Головко, доц. Г.О.Дубовов (1957-1959рр.), доц. Й.А.Захальов (1959-1971рр.), доц. І.М.Кіліченко (1971-1974 pp.), доц. І.З.Ковальов (1974-1979, 1981-1986pp.), доц.В.І.Сірий (1979-1981pp.), доц. І.Ю.Ткачук (1986-1992pp.), доц. С.П.Величко (1992-1994pp.), доц. В.П.Вовкотруб (1994-1999рр.), проф. С.П. Величко (з 1999р. –до тепер).

Доцент Іван Захарович Ковальов як найкращий студент серед випускників 1953 року залишився працювати асистентом на кафедрі фізики. На ІІІ-ІV курсах за успіхи у навчанні був ленінським стипендіатом, що на той час було найвищою нагородою для студента. За будь-яких результатів найчастіше дотримувався оригінальної власної думки: «Я мало вірю в ум, я вірю в труд!». Він на високому науково-методичному рівні проводив лекційні, практичні і лабораторні заняття з курсу загальної фізики, постійно викладав курс теоретичної фізики, але був висококваліфікованим викладачем і фахівцем як у галузі фізики, так і в методиці її викладання. У 1962-1970р.р.був деканом фізико-математичного факультету. З великим ентузіазмом І.З.Ковальов завжди працював з обдарованою молоддю, активну участь брав у підготовці учнів до участі у Всеукраїнській олімпіаді юних фізиків, багато років (1974-1998 р.р.) був головою журі ІІІ обласного туру цієї олімпіади, надавав консультативну допомогу вчителям фізики та підтримував тісні зв’язки з кабінетом фізики Кіровоградського ОІППО. У співавторстві видав посібник для вчителів «Лазер у шкільному курсі фізики» (-К.: Рад. школа, 1989), який має гриф МОН України. 

У період інтенсивних досліджень фізики напівпровідників кафедра під керівництвом завідувача Володимира Івановича Сірого досягла значних успіхів, що дозволило суттєво поліпшити матеріально-технічну базу як науково-дослідної лабораторії напівпровідників, так і фізичних лабораторій, де проводилися лабораторно-практичні заняття з різних тем загального курсу фізики. Крім того значних успіхів було досягнуто у налагодженні наукових зв’язків з іншими науковими закладами.

Науково-технічний прогрес та соціальний розвиток вимагали відповідного динамічного розвитку і кафедри. У процесі свого становлення і подальшого розвитку кафедра зазнавала різних реорганізаційних процесів.

Зокрема, 1957 року була введена нова спеціальність "Фізика і загальнотехнічні дисципліни", на якій готувалися вчителі фізики і праці. Тому виникла потреба в організації сучасної майстерні, в реорганізації окремих та створенні нових кабінетів і лабораторій, у придбанні верстатів та іншого обладнання й виділенні приміщень, а також постала проблема про нові педагогічні і до того ж висококваліфіковані кадри з ученими ступенями й званнями. Тому 1961 року була створена нова кафедра загальнотехнічних дисциплін (зав. кафедрою доцент В.М. Іпатов), яка функціонувала до 1965 року.

1984 року як наслідок реформи фізичної освіти в загальноосвітній школі та еволюційного розвитку дидактики фізики була створена нова кафедра методики викладання фізики і технічних засобів навчання (зав. кафедрою доцент Степан Петрович Величко), яка успішно функціонувала три роки. За цей час були організовані і допрацьовані цикли лабораторних робіт з ТЗН та навчальне обладнання у цих лабораторіях відповідно до вимог підготовки майбутніх учителів усіх спеціальностей з метою якісного вивчення будови та принципу дії кожного виду ТЗН (магнітофону, телевізора, епі-, діа- кодопроекції, кіноустановки КПШ та «Україна»), так і до методики ефективного використання їх у навчально-виховному процесі. Важливою вимогою на той час були також обов’язковість наявності у випускника посвідчення кінематографа, а відтак треба було відновити складання кожним студентом екзамену кваліфікаційній комісії з метою отримання дозволу на демонстрування вузькоплівкового кіно і дидактично виваженого застосування усіх наявних у середній школі ТЗН для успішного вирішення навчально-виховних завдань.

 

Велика увага приділялася також основній навчальній дисципліні - методиці навчання фізики та історії фізики, які читав на спеціальності «Фізика та математика» в.о. професора І.В. Попов, а на спеціальності «Математика і фізика» курс «Методика фізики» і низку нових авторських спецкурсів викладав доцент С.П. Величко із забезпеченням випускникам цієї спеціальності викладання шкільного курсу фізики як у середніх (6-8 класах), так і в старших 9-11 класах. За цих обставин удосконалення змісту і структури курсу «Методика фізики» та особливостей її викладання як другої фахової дисципліни досягли рівня, щоб професійна підготовка з методики фізики студентів спеціальності «Математика і фізика» була доведена до такого, який мали студенти спеціальності «Фізика та математика». Цей аспект згодом було покладено в основу подальших наукових пошуків доцента Величка С.П.

З жовтня 1987 року кафедра методики фізики і ТЗН знову була об’єднана із кафедрою теоретичної фізики і створено кафедру фізики і ТЗН, якою завідував доцент Іван Юрійович Ткачук. У складі кафедри були 17 викладачів (70% з науковими ступенями і званнями) і 11 осіб допоміжного персоналу.

Згодом із кафедри фізики у 1996 році була виокремлена кафедра загальнотехнічних дисциплін і трудового навчання (зав. кафедрою доцент В.В. Чубар), яка успішно функціонує понині, і зараз є випусковою кафедрою (зав. кафедри доц. С.О.Кононенко) у підготовці майбутніх учителів технологій.

Аналіз історичного розвитку кафедри свідчить про постійне підвищення наукового її потенціалу. При цьому, наукова робота велась в основному у двох напрямках: один з напрямків був пов'язаний з одержанням напівпровідників і дослідженням властивостей напівпровідникових матеріалів та вивченням практичного їх використання, другий напрямок пов'язаний з удосконаленням методики викладання фізики в середній та вищій школі.

Перший напрямок у зв’язку із науково-дослідними проектами з технології напівпровідників викладачі та співробітники кафедри фізики розпочали плідно опрацьовувати з кінця 60-х років. Тоді важливим було не тільки вдосконалення існуючих технологій одержання класичних напівпровідників, але й пошук нових альтернативних напівпровідникових матеріалів та розробка технології їх одержання. До цієї проблеми долучалися майже всі члени кафедри: Ковальов І.З., Гріденко О.І., Константинов А.М., Раскевич М.А., Волков Л.О., Сірий В.І., Ткачук І.Ю. та інші. Досить важливим було кваліфіковане консультування науковців, яке надавали на першому етапі доценти кафедри фізики Київського державного педагогічного інституту ім. О.М. Горького І.І Тичина, яка згодом стала доктором фізико-математичних наук, професором, та О.В. Войцехівський.

Для даного напрямку важливим було те, що з 1962 року в нашій області у м. Світловодську почав функціонувати Завод чистих металів (ЗЧМ), який був замовником більшості наукових досліджень. Завдяки матеріальній підтримці Заводу чистих металів суттєво зросла і матеріально-технічна база кафедри, якою завідував доц. Йосип Абрамович Захальов. Вже тоді на кафедрі була можливість використовувати досить складне наукове обладнання: вакуумний пост, установку для синтезу складних напівпровідникових сполук, рентгенівський мікроскоп та ін.

За цих обставин активізувалась НДР, кафедрою з 1971 року почав керувати кандидат фізико-математичних наук, доцент Іван Михайлович Кіліченко. Однак не вирішеною проблемою залишалась відсутність приміщень, бо в той час основним навчальним корпусом для фізико-математичного факультету залишалося двоповерхове приміщення, де колись була жіноча гімназія. Тому експериментальні установки для різноманітних досліджень були розгорнуті у підсобних приміщеннях різних лабораторій (зокрема, в ауд. 22, ауд. 73, слюсарній майстерні і т.п.). У цей період велику допомогу у створенні матеріально-технічної бази для наукових досліджень та у консультуванні й науковому керівництві дослідженнями надавали співробітники ЗЧМ, що працювали за сумісництвом на кафедрі фізики – д.ф.-м.н., професор Ф.П. Кесаманли (1972-75 р.р.) та к.ф-м.н., ст. науковий співробітник Марончук І.Є. (1975-79 р.р.), котрий згодом захистив докторську дисертацію.

З часом, науковими проблемами з технології та фізики напівпровідників, стало життєво необхідним для багатьох членів кафедри. Оскільки була вимога до всіх викладачів мати науковий ступінь, то В.І.Сірий, І.Ю.Ткачук, А.М.Константинов  та Л.О.Волков  продовжили навчання в аспірантурі з фізики напівпровідників у Київському педагогічному інституті ім. О.Горького.

 

1978 року з уведенням в дію щойно побудованого семиповерхового корпусу факультет в цілому і кафедра фізики зокрема, якою керував доцент

Іван Захарович Ковальов, перейшли у нові приміщення. Треба зазначити, що у зведенні нового корпусу проявляли зацікавленість усі кафедри факультету. Однак, саме Іван Захарович найбільше докладав зусиль на різних етапах від проектування до введення його в дію, бо варто було продумати і передбачити, а головне правильно вирішити багато проблем, що пов’язані із розміщенням 4-х лекційних аудиторій, де можна було ефективно читати лекції з фізики та методики фізики, 4-х кабінетів (лекційного демонстрування, методики фізики, ТЗН та астрономії), 8-ми фізичних лабораторій (механіки, молекулярної фізики, електрики, оптики, ядерної фізики, спецфізпрактикуму, 2-х лабораторій з методики навчання фізики для 6-8 кл. та 9-11кл.) та інших. І треба зазначити, що І.З.Ковальов вирішив усі проблеми з гідністю. Саме завдяки його повсякденній і наполегливій та переконливій позиції було зведено і приміщення для обсерваторії.

З появою нового корпусу збільшилися і площі для наукових цілей. Тому було вирішено створити як структурний підрозділ фізико-математичного факультету науково-дослідну лабораторію з технології напівпровідників (НДЛ ТНП), яку очолив кандидат фізико-математичних наук Леонід Олександрович Волков.

Підтримуючи цю ініціативу, завод чистих металів, надав матеріальну допомогу у вигляді промислової установки з рідинної епітаксії, системи очищення водню, установки для одержання деіонізованої води та інше технологічне обладнання. Завдяки госпрозрахунковому фінансуванню вдалося одночасно придбати на кафедру необхідне обладнання не лише для новоствореної лабораторії, а й для навчальних фізичних лабораторій, що мало важливе значення у період, коли завідувачем кафедри фізики був кандидат фізико-математичних наук, доцент Володимир Іванович Сірий.

 З цього часу починає формуватись стабільний колектив НДЛ, який з 1980 року очолює Невєров В.П.. До колективу, що активно працював лабораторії увійшли: Волков Л.О., Терещенко О.І., Трейгер Б.А., Сірий В.І., Гамалій В.Ф., Сірик П.В., Ковальчук А.І., Жуков Г.С., Царенко О.М.. Завдяки цьому колективу вдалося у короткі терміни налагодити роботу складного промислового устаткування, що суттєво розширило науково-дослідницьку роботу та дало можливість одержати замовлення від ряду науково-дослідних установ та підприємств: ЗЧМ (м. Світловодськ), «Гіредмет» (м. Москва), НВО «Світлана» (м. Ленінград), Інститут напівпровідників АН УРСР (м. Київ) та інші. Тематика досліджень була пов’язана з розробкою технології одержання методами рідинної епітаксії твердих розчинів напівпровідників А3В5 та А4В6 та дослідження фізичних властивостей сполук на їх основі. У цей час до науково-дослідної роботи залучаються і студенти фізико-математичного факультету, які, працюючи за сумісництвом, одночасно виконували дипломні роботи з технології та фізики напівпровідників: Жуков Г.С., Царенко О.М., Червоняк О.І., Кожухар М.В. та  ін.

Останні 20 років лабораторія ефективно працювала завдяки наполегливій і плідній науковій діяльності нині професора кафедри Олега Миколайовича Царенка, який сам на базі цієї лабораторії 1988 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук й одночасно успішно керує роботою науковців у цій лабораторії: під його керівництвом достроково захистили дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук доценти С.І. Рябець (1998р.) і А.І. Ткачук (2003 р.).

З 2002 до 2009 р.р. лабораторія працювала над двома науково-дослідними проектами загальнодержавного фінансування: «Фізико-хімічні умови формування діодів Шотткі на основі вузькощілинних напівпровідників» (наукові керівники – проф. Величко С.П. та доц. Царенко О.М.) і «Теоретичні та експериментальні дослідження напівпровідникових сполук А4В6 методами неруйнівного аналізу» (наукові керівники – проф. Авраменко О.В. та проф. Царенко О.М.). Ці держбюджетні науково-дослідні роботи виконувались колективом викладачів і співробітників кафедри фізики та методики її викладання, кафедри прикладної математики та кафедри загально-технічних дисциплін і МТН у складі: к.т.н., доц. Рябця С.І., к.т.н., доц. Ткачука А.І., к.ф.-м.н., доц. Волчанського О.В., к.ф.-м.н., доц. Ткачука І.Ю., к.ф.-м.н., доц. Сірого В.І. та завідувача лабораторією Ковальова Ю.Г.. Значні обсяги досліджень були виконані Кузьмичем А.Г. – к.ф.-м.н., науковим співробітником Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Ковальовим С.Г. – нині науковим співробітником Кіровоградського національного технічного університету. Сьогодні науково-дослідна лабораторія напівпровідників підтримує зв’язки з Інститутом фiзики напiвпровiдникiв ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, Технологічним парком «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» (м. Київ), Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Херсонським національним технічним університетом, Кіровоградським національним технічним університетом. На базі лабораторії багато років успішно працює студентська науково-дослідна група, де студенти спеціальностей «Фізика», «Математика і фізика» та «Технологічна освіта» залучаються до дослідницької роботи, виконують курсові, дипломні та магістерські роботи. Зокрема, упродовж 2002–2009 р.р. успішно захищено 4 магістерських та 6 дипломних робіт, тематика яких пов’язана з діяльністю НДЛ. Результати наукових досліджень НДЛ активно впроваджуються в навчальних процес: для спеціальностей «Фізика» і «Технологічна освіта» розроблені та читаються спецкурси, пов’язані з методами одержання напівпровідників та актуальних питань матеріалознавства й технології конструкційних матеріалів. За період діяльності науково-дослідної лабораторії лише науковою школою проф. Царенка О.М. опубліковано понад 70 статей у всесвітньо відомих журналах: Известия Российской АН, Неорганические материалы, SemiconductorPhysics, QuantumElectronics & Optoelectronіcs, Петербургский журнал электроники, FunctionalMaterials, Технология и конструирование в электронной аппаратуре, Фізичний збірник НТШ та інших, близько 30 тез доповідей на Міжнародних наукових конференціях, одержано 3 авторських свідоцтва на винаходи. Плідна діяльність лабораторії підтримувалась двічі Фондом Дж. Сороса («Соросівський аспірант» Рябець С.І. (1994 та 1997 р.р.)). За наукові досягнення та посилання на отримані результати в наукових статтях інших авторів проф. О.М. Царенко занесений до щорічного Міжнародного енциклопедичного видання «Who’sWhoontheWorld» 2006 року. Співробітникам С.І. Рябцю (1997,1999) і А.І. Ткачуку (2005,2007) двічі кожному за наслідками НДР призначалася стипендія Кабінету Міністрів України для молодих учених.

 Наукова робота в галузі методики навчання фізики постійно велася з моменту утворення кафедри. Вона пов'язана з навчально-педагогічною діяльністю доцента О.І. Мініна, доц. П.Г. Холявенка, доц. Й.А. Захальова, доц. І.З. Ковальова, доц. Ф.П. Нестеренка, доц. О.І. Гріденка, доц.. І.В.Попова, а згодом професорів С.П.Величка, М.І.Садового, В.П.Вовкотруба, О.М.Царенка, доцентів Н.В.Подопригори, І.В.Сальник, О.О.Чінчоя, О.В. Волчанського та інших співробітників кафедри.

Зокрема, доцент О.І. Мінін, перебуваючи на посаді завідуючого кафедрою, а згодом керуючи навчальними майстернями, постійно велику увагу приділяв створенню матеріально-технічної бази у кожній лабораторії та кабінеті. Під його керівництвом і за безпосередньої його участі навчальні майстри І.С.Шостак, а пізніше О.Д. Медвєдєв, А.М. Охота, О.Т. Хромочкін, І.Й. Терентьєв виготовляли навчальні установки для вивчення фізичних явищ і процесів у лабораторії механіки, молекулярної фізики, електрики та прилади для демонстраційних дослідів у кабінеті лекційного демонстрування, які більше як півсторіччя ефективно використовуються у навчальному процесі. Окремі установки і понині успішно працюють в лабораторіях механіки та електрики.

Доцент Й.А. Захальов спільно із старшим викладачем Б.Д. Починком багато зусиль доклали під керівництвом зав. кафедри І.З.Ковальова, аби у новому семиповерховому приміщенні, яке будувалося для фізико-математичного факультету, звести астрономічну обсерваторію та забезпечити її необхідним обладнанням для навчальних цілей. Одночасно був розгорнутий кабінет астрономії, в якому успішно проводилися практичні
і лабораторні заняття зі студентами, з учнями та вчителями на курсах підвищення кваліфікації, де улюбленець не одного покоління майбутніх учителів Борис Дементійович Починок чарував своїми знаннями і вміннями, котрі він одержав, навчаючись в аспірантурі і працюючи в обсерваторії в с. Маяки Одеської області. Успішне функціонування кабінету астрономії, підтримуючи його навчально-методичну і матеріально-технічну базу, зараз забезпечують доц.. О.В. Волчанський та зав.кабінетом О.М. Власенко.

Доцент О.І. Гріденко на високому рівні викладав теоретичну механіку й одночасно був добре відомим в Україні методистом з фізики, він був включений до складу редакційної колегії Республіканського науково-методичного збірника «Методика викладання фізики», починаючи з 1974 року.

Доцент Ф.П. Нестеренко ефективно досліджував важливу методичну проблему використання мікрокалькуляторів у навчанні фізики, підготував три посібники для вчителів фізики і студентів педагогічних інститутів, два  з яких видав з грифом Міністерства освіти України, а третій вийшов з друку вже значно пізніше і виданий був його сином.

 

Наукові пошуки в цьому напрямку отримали спрямованість, починаючи з 1965 року, коли на кафедру перейшов працювати доцент І.В.Попов, який мав великий досвід педагогічної роботи в школі та вузі і своєю наполегливістю та захопленістю проблемою поліпшення фізичної освіти і вдосконалення навчального фізичного експерименту запалював студентів та багатьох співробітників до науково-педагогічних пошуків. Він став першим наставником у майбутній науково-педагогічній діяльності випускника нашого факультету В.К.Буряка, який став доктором педагогічних наук, та співробітників кафедри В.П. Вовкотруба і М.І. Садового, котрі з часом успішно захистили дисертаційні роботи на здобуття ступенів доктора педагогічних наук, стали професорами і свою трудову діяльність тісно пов'язали із методикою навчання фізики, працюючи на цій же кафедрі.

Доцент Л.О. Волков  після закінчення у 1954 році фізико-математичного факультету залишився працювати на кафедрі фізики, постійно викладав курс загальної фізики, успішно організував студентів до самостійної роботи, ефективно проводив заняття зі студентами у гуртку «Розв’язування фізичних задач», керував курсовими роботами з фізики, які виконували студенти ІІІ-ІV курсів, успішно захистив кандидатську дисертацію з фізики напівпровідників, активно працював у напівпровідниковій лабораторії. 

Доцент Ю.М. Мамонтова на кафедрі фізики працювала з 1965 року. Її науково-дослідна праця пов’язана із вивченням закономірностей і законів Амонтона про зв'язок механічних автоколивань з процесами, які проходять при сухому терті. Читала загальний курс фізики, багато уваги приділяла розвитку особистості майбутнього вчителя фізики та формуванню його активної позиції та ефективній педагогічній діяльності в школі.

Особлива активність викладачів кафедри щодо наукових досліджень у галузі теорії і методики навчання фізики проявилася з 1994 року, коли була започаткована Всеукраїнська науково-практична конференція «Методичні особливості викладання фізики на сучасному етапі», ініціатором та організатором якої став завідувач кафедри доц. С.П. Величко. За наслідками роботи цієї конференції почав видаватися збірник наукових праць (редколегія у складі: доц. С.П. Величка (наук. редактор), доц. І.З. Ковальова, доц М.І. Садового). У скрутні економічні часи 90-х років проведення конференцій було не простим заходом, а видання збірника матеріалів і тез доповідей та наукових праць складало достатньо серйозну проблему. Однак перший збірник був виданий обсягом 6,25 др. арк. до початку роботи конференції загальним тиражем 100 примірників, що активізувало роботу і підвищило зацікавленість усіх учасників стосовно доцільності проведення такого наукового форуму. Відтак, конференція переросла у традиційну, яка проводилася через рік у КДПУ ім.В.Винниченка до 2000 року.


Зважаючи на складну економічну ситуацію в нашій державі, другий збірник праць конференції був виданий у 1996 році у 2-ох частинах загальним обсягом 328 сторінок (13,68д.а.) за участі редколегії: доц.. С.П. Величка (наук. ред..), доц.. В.П.Вовкотруба та доц.. О.М. Царенка і за часткової підтримки грантом APU 062013

Міжнародної Соросівської програми підтримки освіти в галузі точних наук в Україні, що створило відповідний резонанс і дало поштовх для наступної плідної наукової праці у цьому напрямку.

Третій збірник праць (1998р.) і четвертий (2000р.) видавалися за участі в редколегії відомих вітчизняних фахівців у галузі методики фізики: С.У. Гончаренка-д.п.н., проф., академіка АПН України; В.Ю.Бикова, д. техн.. наук, член-кореспондент АПН України; О.І. Бугайова- д.п.н., проф.; О.В. Сергеєва,- д.п.н., проф.; О.І. Ляшенка- д.п.н., проф.; профосора Є.В. Коршака, Шута М.І., д. фізмат наук, професора, члена –кореспондента АПН України та ін., що безперечно надало вагомості у проведенні конференції та виданні збірників праць (рис.2).

Семен Устимович Гончаренко - знаний український педагог гуманіст, доктор педагогічних наук, (1989р.) професор(1990р.), дійсний академік Академії педагогічних наук України (1992), головний спеціаліст інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України. Народився 9 червня 1928 року в с. Шпакове Ново миргородського району Кіровоградської обл.. Його науковий доробок охоплює методологію і теорію педагогіки, енциклопедичні та довідкові, навчальні видання з педагогіки та фізики. Вагомим є внесок С.У.Гончаренка  в створення педагогічних концепцій, стандартів, в розробку проблеми гуманізації та гуманітаризації освіти, змісту освіти, інтегративних процесів у навчанні. Він створив перше покоління вітчизняних підручників з фізики для 9-11 класів, серію науково-популярних книжок для школярів з фізики і техніки. Більше двох десятків навчально - методичних посібників С.У.Гончаренка неодноразово видавали за кордоном у Варшаві, Будапешті, Софії, Каунасі та ін. Ідеї та концепції, викладені в працях Семена Гончаренка, обґрунтовували дидактичну систему природничо-наукової картини світу школярів.

Професійно зростав Семен Устимович від учителя сільської школи на Кіровоградщині до академіка Академії педагогічних наук України. У важкі часи Другої світової війни, ще підлітком, він воював у складі партизанського загону імені Устима Кармелюка  (на території Вінницької області). У партизанський загін потрапив після двох відважних втеч: спочатку з ешелону, який віз його з братом у німецьку неволю, а згодом - з полону в німців. Активна діяльність С.У.Гончаренка тісно пов’язана з пошуками і науковою творчістю у фундаментальній науці: написано методичні посібники, підручники, словники, статті; підготовлені і видані добре відомі методистам і фахівцям в галузі педагогіки його праці: «Методика як наука», «Наука і навчальний предмет», «Фундаменталізація освіти як дидактичний принцип».

З 1955 по 1958 рік він навчався в аспірантурі Українського НДІ педагогіки, працював молодшим, а згодом старшим науковим співробітником Українського НДІ педагогіки. З 1966 по 1993 рік Семен Устимович – заступник директора НДІ педагогіки УРСР. У період з 1993 по 1997 роки – працює академіком-секретарем Відділення дидактики, методики і інформаційних технологій АПН України. Понад 20 років напруженої праці ювіляр віддав Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України. Наукова школа академіка С.У.Гончаренка – це особливий світ наукової принциповості, консультацій, особистих зустрічей, бесід, дискусій. Більш як 20 докторів і 50 кандидатів виростив С.У.Гончаренко – заслужений діяч науки і техніки України, нагороджений орденами Великої Вітчизняної війни II ступеня і «Знаком Пошани», Почесною грамотою Президії Верховної Ради України та багатьма медалями і преміями за наукову діяльність.

Завдячуючи корисним порадам і пропозиціям С.У.Гончаренка, значною мірою активізувалася НДР та розширилася тематика наукових пошуків співробітників взагалі нашого університету, а не лише кафедри фізики.

Починаючи з 2000 року, коли для кафедри стало можливим проводити конференцію «Засоби реалізації сучасних технологій навчання» на базі створеного

Наукового центру розробки засобів навчання, найвагоміші праці і доповіді учасників конференції почали публікуватися у збірнику «Наукові записки КДПУ» і безперечно то було досить важливим моментом, оскільки цей збірник вважається фаховим з педагогічних наук і зареєстрований саме як такий у ВАК України. Постійну консультативну допомогу в організації та вдосконаленні тематики науково-практичної конференції «Засоби і технології сучасного навчального середовища» та в науково-дослідній діяльності Наукового центру розробки засобів навчання кафедра отримувала від директора Інституту інформаційних технологій і засобів навчання АПН України Валерія Юхимовича Бикова, д. техн. наук, професора, члена-кореспондента АПН України. Як наслідок, на сьогодні кафедрою вже проведено 15 конференцій (видано 15 збірників загальним обсягом біля 450 др.арк.), останні 5 з яких набули статусу Міжнародних, а в роботі щорічно бере участь одразу більше сотні учених і дослідників з різних регіонів України, а також з Росії (м.Москва, м. Санки-Петербург), з Білорусі (м.Мінськ, м. Гомель, м.Могильов).

Разом з тим на кафедрі у 1997 році була започаткована Всеукраїнська науково-практична конференція молодих науковців і студентів «Фізика. Нові технології навчання», за наслідками роботи якої також видається збірник праць (наукові редактори: С.П.Величко, О.М.Царенко), відповідальний редактор якого доцент І.В. Сальник уже вкотре проводить цю  конференцію, 

і видано вже 7 збірників загальним обсягом біля 40 др. арк.(рис.3)У роботі цієї конференції активну участь беруть не лише студенти і молоді науковці педагогічних ВНЗ, а й представники Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка, Запорізького державного університету, Рівненського державного гуманітарного університету, та ін. 

Аналіз науково-методичної діяльності професорсько-викладацького складу кафедри, починаючи з 1985 року, свідчить про суттєвий ріст кількості наукової продукції та поліпшення якості виданої методичної продукції, оскільки частина посібників, що готуються і видаються нашими викладачами, отримують гриф МОН України і ними із задоволенням і успіхом користуються студенти не лише нашого університету, а й вищих навчальних закладів з різних регіонів України.

Видавнича діяльність кафедри фізики за останні 25 років представлена діаграмою на рис.4. На кафедрі завжди й у всі часи було за правило, щоб у кожного викладача щорічно обов’язково були публікації. Така тенденція передається із покоління в покоління, з часів активної роботи О.І. Мініна, Й.А. Нестеренка, І.В. Попова, Ю.М. Мамонтової, І.З. Ковальова та ін. наступному молодому поколінню. Зараз приємно констатувати, що на кафедрі ця тенденція не лише отримала підтримку, а й набула нових темпів свого розвитку. Зокрема, одночасно із ростом і досягненням 100% потенціалу професорсько-викладацького складу суттєво активізувалася наукова діяльність викладачів, і зокрема в аспекті видавничої діяльності.

3

Рис 4.Публікації викладачів кафедри фізики та методики її викладання за 30 років

Динаміка наукового потенціалу професорсько-викладацького складу кафедри за останні десять років та кількість публікацій, що припадає на одного викладача, представлені діаграмами на рис.5.

За наслідками науково-дослідної роботи упродовж останніх п’яти років кафедра постійно посідає перші місця серед інших кафедр нашого ВНЗ.

Разом із позитивними результатами науково-дослідної роботи викладачів і співробітників кафедри позитивна динаміка спостерігається і в науково-дослідній роботі студентів.

 

1

Рис.5 Динаміка наукового потенціалу кафедри та опублікованих науково-методичних праць,
що приходяться на одного викладача за останні 17 років

На кафедрі працює 8 наукових гуртків і проблемних груп, що охоплюють біля 60% студентів, що вивчають курс фізики. Студенти активну участь беруть у щорічних студентських наукових конференціях та у всеукраїнських науково-методичних конференціях.

З переходом на підготовку магістрів фізики студенти крім курсових робіт почали писати дипломні роботи та кваліфікаційні наукові роботи, значно активізувалася і наукова робота студентів у зв’язку із публікаціями статей. Динаміка результатів написання студентами дипломних і магістерських робіт за останні десять років та кількість публікацій, авторами та співавторами яких були студенти, ілюструють діаграми на рис.6.

2

Рис.6.Динаміка виконання студентами кваліфікаційних робіт та публікацій за 10 років

Представлені матеріали переконливо свідчать про позитивні зміни у науково-дослідній роботі та навчально-виховній діяльності кафедри.

Показовий у цьому відношенні і разом з тим вагомий напрямком у діяльності колективу викладачів кафедри фізики в період 1960-2000 років пов'язаний із створенням і розробкою нових спецкурсів та спецпрактикумів. Зокрема, спецфізпрактикум був розроблений під керівництвом доц.. І.З. Ковальова (1967р.) «Виховна робота у навчанні фізики» та «Актуальні проблеми методики фізики» доцентом І.В.Поповим (1967-1973р.), «Практикум з позакласної роботи з фізики» (Величко С.П., 1981 р.), «Фізичні основи роботи ОКГ та їх використання у навчанні фізики» (доц. С.П.Величко, зав.лабораторією П.В. Сірик, 1983р.), «Фізика напівпровідників» (доцент І.Ю.Ткачук); «Практикум з шкільного фізичного експерименту» (доц. С.П.Величко, 1991р), «Вступ до навчального фізичного експерименту» та «Фізичні основи роботи елементної бази обчислювальної техніки», «Розв'язування олімпіадних задач з фізики», (доц. В.П.Вовкотруб, доц. Н.В. Подопригора, з 2001 р.), «Графічний метод у навчанні фізики» (доц.. І.В.Сальник, 2003-2007р.р.) «ЕОМ у навчанні фізики» (проф. С.П. Величко, з 2006 р.), «Інноваційні технології у навчанні фізики» та «Актуальні проблеми сучасної дидактики фізики» (проф.С.П. Величко, О.В. Слободяник, з 2009 р.).  За цих обставин створення будь-якої спец дисципліни обов’язково підпорядковується загальним дидактичним вимогам, до яких відносяться наступні: 1. -спецдисципліна повинна містити новий матеріал та відбивати останні наукові досягнення в галузі  психолого-педагогічних досліджень, чи в галузі фахової підготовки майбутнього вчителя; 2- обовязковими мають бути не лише лекційні заняття, де головним чином працює викладач, а практично-лабораторні заняття, де студент на практиці встановлює значущість та вагомість досліджуваної педагогічної проблеми, сам досліджує проблему; 3- участь кожного студента в удосконаленні методики запровадження нових розробок у практику, 4- наявність у студента конкретних розробок у вигляді сценаріїв навчально-виховних заходів, конспектів уроків, креслень навчальних приладів або установок тощо, що дозволяє такі нові розробки втілювати у практику в період педагогічної практики, чи перших років самостійної роботи в школі.

У розвитку наукового потенціалу кафедри та підвищення якості професорсько-викладацького її складу ознаменовані останні 15 років, коли три співробітники вступили на навчання до докторантури Українського державного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, а після цього успішно захистили докторські дисертації зі спеціальності 13.00.02- теорія та методика навчання фізики: Величко С.П. (1998р.), Садовий М.І. (2002р.), Вовкотруб В.П. (2007р.).

У цей час завершили свої  дослідження і випускники КДПУ ім. В.Винниченка: О.О.Чінчой, С.О.Кононенко, М.В.Головко, Н.В.Подопригора, І.В.Сальник, Е.П.Сірик та успішно захистили кандидатські дисертації й досить активно включилися в усі ланки організаційної, навчально-виховної та науково-дослідної роботи кафедри.

Нині доцент О.О.Чінчой успішно читає курс теоретичної механіки та дисципліну «ШКФ і методика навчання фізики», щорічно активно працює у складі журі на всеукраїнському рівні проведення олімпіади з фізики та різних конкурсів серед школярів; доцент С.О.Кононенко успішно очолює колектив кафедри загально - технічних дисциплін і методики трудового навчання; доцент Н.В. Подопригора без особливих труднощів розпочала розробку і реалізовує кредитно-модульну систему у процесі вивчення студентами курсу теоретичної фізики, вона відмінно виконує обов’язки вченого секретаря спеціалізованої ради К 23.053.04 зі спеціальності 13.00.02; доцент І.В.Сальник реалізовує кредитно-модульну систему у вивченні студентами курсу загальної фізики, розробила авторський спецкурс і видала у співавторстві посібник для майбутніх учителів фізики з грифом МОН України, керує заочною фізико-математичною школою на факультеті та педагогічною практикою студентів усіх спеціальностей в нашому університеті, виконує обов’язки профорга кафедри; М.В.Головко після захисту кандидатської дисертації залишився працювати в Інституті педагогіки АПН України, виконував обов’язки першого заступника директора і завідувача фізико-математичною лабораторією цього інституту; зараз вступив до докторантури в НПУ ім. М.П.Драгоманова; ст. викладач Е.П.Сірик розробив і плідно запроваджує ідеї кредитно-модульної системи у вивченні фізики студентами технологічної галузі, має видання з грифом МОН України у вигляді посібника для студентів фізико-математичних факультетів; ст. викладач О.М. Трифонова захистила дисертацію й, отримавши диплом кандидата педагогічних наук, активно включається в роботу кафедри, має понад 40 публікацій.

Наші молоді доценти і викладачі за результатами своїх наукових досліджень стали стипендіатами премії Кабінету Міністрів України: Подопригора Н.В. – двічі (2000-2005р.р.), Сальник І.В.(2001-2003р.р.); Сірик Е.П. виборов грант молодого науковця Кіровоградської обласної ради (2004р.); О.М.Трифонова – виборола грант на премію для молодих науковців, яка призначається Верховною Радою України.

Зазначений період для кафедри фізики важливий у науковому аспекті такими подіями:

1.            Починаючи з 1998 року, при кафедрі було відкрито аспірантуру, що дозволило готувати висококваліфікованих фахівців з методики навчання фізики як для нашого університету, так і для інших ВНЗ України. За цей період аспірантуру закінчили наші випускники й успішно захистили кандидатські дисертації: доц. Н.В. Подопригора (2000р.), доц.  І.В. Сальник (2000р.), Л.Д. Костенко (2002 р.), С.М. Гайдук (2004 р.), О.В. Пуляк (2006р.) старший викладач Е.П. Сірик (2007р.), С.М. Стадніченко (2007р), І.І. Засядько (2008р.),  О.М. Трифонова (2009 р.), Н.О. Ментова (2009 р.) та інші. Аспірантуру закінчили і ще навчаються співробітники  з інших ВНЗ України: О.В. Ляшов (м. Слов’янськ ), К.Г. Клочак та А.Л. Безверхній (м. Луганськ), А.Н. Петриця (м. Дрогобич), О.М. Лобас (м. Суми), що безперечно розширило географію наукових зв’язків кафедри й посилює її роль у формуванні і підготовці висококваліфікованих фахівців з методики навчання фізики в межах нашої держави,

2.            З січня 2000 року при кафедрі фізики та методики її викладання за сприяння Інституту інформаційних технологій і засобів навчання АПН України (директор В.Ю. Биков, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент АПН України) організовано роботу Наукового центру розробки засобів навчання (наук. кер. проф.. С.П. Величко), що дало можливість значною мірою активізувати НДР з метою розробки та створення нових засобів навчання з природничих дисциплін й активно впливати на сучасний період розбудови природничої освіти в нашій державі, брати участь в оцінці та рецензуванні результатів досліджень кандидатських і докторських дисертацій, а також нових розробок та рекомендацій, брати участь у семінарах Всеукраїнського масштабу та у підготовці Стандартів на засоби навчання для середніх та вищих навчальних закладів. Завдяки цій співпраці Науковий центр і кафедру в цілому було залучено до часткового виконання у 2000-2005 роках науково-дослідних робіт: «Дидактичні засади формування комп’ютерно - орієнтованого середовища (держ. реєстраційний №0100v002033) і «Науково- методичне забезпечення використання у дидактичному процесі засобів навчання нового покоління (держ. реєстраційний №0100v002034), що суттєво підвищило рівень розробок та наукових пошуків викладачів і співробітників, а аспірантам дало можливість включитися до розробки державних програм. За цей період Науковим центром представлено на експертну оцінку низку оригінальних розробок, що відносяться до комплектів навчального обладнання і засобів навчання з природничих дисциплін. До цих пропозицій, зокрема, відносяться об’єкти інтелектуальної власності, що розроблені під керівництвом та за участю професора Величка С.П. такі діючі навчальні моделі: 1.Навчальний комплект «Оптика»: комплект «Оптика-W»; комплект «Оптика»; шкільна оптична лава ШОЛ-3; 2. Комплект «Оптика-класика» для досліджень, які самостійно виконують учні; 3. Універсальна оптична міні-лава; 4.Інтерферометр Юнга; 5. Універсальний спектральний комплект УСК-6; джерело еталонного випромінювання ДЕВ-2м; універсальний спектральний прилад УСП-6; 6. Комплект кількісної оцінки оптичного випромінювання КООВ: джерело еталонного випромінювання ДЕВ-3Н; фотометр інтегральний ФІ-2; лінійний болометр БЛ-4; 7. Прилад для графічного запису деформації; 8. Прилад для вивчення наслідків МКТ (газових законів).

Об’єкти інтелектуальної власності, що створені під керівництвом і за участю професора Вовкотруба В.П.: 1.Модулі для дослідження роботи базових логічних елементів, тригерів, регістрів, шифраторів і дешифраторів, лічильника імпульсів, суматора, пристрій захисного відімкнення, арифметико-логічний пристій, аналого-цифровий перетворювач, цифрово-аналоговий перетворювач; 2. Полігон для вивчення роботи електроіндуктивного датчика, дослідження характеристик електромагнітного реле, слідкуючої системи; 3.Установка для вивчення системи автоматичного регулювання температури; 4. Універсальна установка для фізичного практикуму з основ МКТ, для дослідження дії магнітного поля на струм, дослідження роботи мультивібратора. 5. Модуль для вивчення роботи операційного підсилювача та вивчення джерела двополярного живлення.

Об’єкти, створені доцентом О.О. Чінчоєм,: стенди-макети  умовно розподілені на три види: 1) стенди для вивчення простих технічних об’єктів; 2) стенди з розгорнутими схемами; 3) стенди з ілюмінованими схемами.

У 2005 році на Всеукраїнському семінарі з проблем створення сучасних засобів навчання, що проводився Міністерством освіти і науки України та АПН і був організований Інститутом НАН України (директор Сторіжко В.Ю., д. ф.-м. н., професор, член-кореспондент НАН України) була успішно презентована оптична міні-лава, що розроблена саме у нашому Науковому центрі. До того ж нами були подані навчально-методичні матеріали і програмно-педагогічне забезпечення для запровадження персональних комп’ютерів у вигляді комплекту для вивчення рідких кристалів (керівник: проф .С.П.Величко, виконавець: аспірант В.В.Неліпович, 2009р.).

У 2007-2008 роках Науковим центром розроблялася держбюджетна програма за тематикою: ІТ/503-2007 «Інтегрований навчальний практикум «Методика, техніка та сучасні технології у шкільному фізичному експерименті»» (держ. реєстр. №0107v008123) на суму 60 тис. грн. (наук. кер. проф. С.П.Величко) Завдяки Науковому центру у 2004 році кабінет методики фізики нашого університету було включено до переліку 7 кабінетів педагогічних ВНЗ України, де проводиться пілотний експеримент з перевірки комплекту обладнання «Кабінет фізики майбутнього». Такий комплект обладнання для майбутнього кабінету фізики безкоштовно було передано кафедрі фізики нашого університету на суму 320 тис. грн..

3. Не менш важливим напрямом у діяльності Наукового центру є і те, що з 2000 року кафедра залучається до оцінки результатів створення Стандартів до сучасного обладнання та засобів навчання, які розробляються Інститутом прикладної фізики НАН України. З 2000 року кафедра постійно проводить експертизу наукових досліджень в галузі теорії та методики навчання фізики за спеціальністю 13.00.02 та до рецензування й опонування докторських і кандидатських дисертацій, які захищалися в спеціалізованій вченій раді Д 26.053.06 в НПУ ім. М.П. Драгоманова, до складу цієї ради з 2001 по 2007 роки було включено професора С.П. Величка. У складі спеціалізованої ради К 23.053.02 за спеціальністю 13.00.04- теорія і практика професійної освіти в Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. В.Винниченка працювали професори С.П. Величко та М.І. Садовий. Професор Садовий М.І. працює у складі цієї спецради і понині.

Значною подією у науковій діяльності кафедри стало відкриття з червня 2008 року у КДПУ ім. В.Винниченка спеціалізованої ради К 23.053.04 із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю 13.00.02.- теорія і методика навчання (фізика), у складі якої працюватимуть 6 співробітників кафедри фізики (проф. С.П. Величко - голова, проф., М.І.Садовий  – заступник голови, доц. Н.В. Подопригора – вчений секретар, а членами спеціалізованої ради є проф. В.П.Вовкотруб , доцент І.В.Сальник , доцент О.О.Чінчой ).

Успішному завершенню наукових досліджень аспірантів та апробації отриманих результатів сприяє науково-методичний семінар «Актуальні проблеми дидактики природничих дисциплін» (керівник: проф. С.П. Величко, секретар: ст.викл. канд. пед. наук О.М.Трифонова), який засновано ще 2001 року й активніше почав працювати останні 3 роки. На засіданнях цього семінару попередню апробацію дисертаційних досліджень проводять не лише наші аспіранти за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізика), а й дослідники і науковці різних ВНЗ України з інших спеціальностей (зокрема, 13.00.04, 13.00.06), котрі потім захищають свої дисертаційні дослідження у відповідних спеціалізованих радах.

4. Постійний і неухильний розвиток науково-дослідної роботи кафедри став основою подальших здобутків; нині професорсько-викладацький склад має 100% викладачів з ученими ступенями і званнями; співробітники кафедри щорічно готують і видають вагомі наукові праці, монографії та методичні посібники, частина з яких рекомендована МОН України; традиційна науково-практична конференція, яка проводилася кафедрою вже 15 разів, уп’яте пройшла як міжнародна. За їхніми наслідками всього підготовлено до друку і видано 22 збірники наукових праць загальним обсягом біля 500 др. арк.. За наслідками НДР упродовж п’яти останніх років серед усіх кафедр КДПУ ім. В.Винниченка кафедра фізики постійно посідає перші місця. За останні 15 років колектив кафедри постійно нарощує продуктивність та ефективність НДР і досліджень і зокрема публікацій, що припадає на одного викладача. Цей показник по кафедрі фізики зріс з 5,1 др. арк. на одного члена кафедри у 1999 році до 11,4 др. арк. у 2008 році, коли кафедра за наслідками НДР посіла перше місце серед 32 кафедр університету. У цей же період суттєво збільшилося видання посібників професорсько-викладацьким складом, і зокрема посібників, що рекомендовані МОНУ.

5. Високий науковий потенціал кафедри та результати досліджень її співробітників дає підстави для реалізації ідеї щодо відкриття докторантури зі спеціальності 13.00.02- теорія та методика навчання (фізика) і є сподівання, що серед перших докторантів будуть співробітники саме кафедри фізики та методики її викладання нашого університету.

Високий науковий потенціал дозволяє нині кафедрі фізики та методики її викладання забезпечити організацію та проведення навчального процесу з курсу загальної фізики, теоретичної фізики, історії фізики, шкільного курсу фізики та методики його викладання і низки спецкурсів й організовувати різні види практики студентів на всіх спеціальностях. На кафедрі успішно функціонує кабінет лекційного демонстрування, кабінет астрономії та кабінет методики фізики і 7 лабораторій з відповідною матеріально-технічною базою, яка дозволяє виконати основні демонстрації та лабораторні роботи з курсу загальної фізики, методики навчання фізики, з астрономії та методики викладання астрономії у середній школі.

У професорсько-викладацькому складі кафедри працюють 3 доктори наук, професори, 9 кандидатів наук: 7 доцентів та 2 старші викладачі. Здобутки викладачів відзначені державними нагородами: грамотами Міністерства освіти і науки України, знаками "Відмінник освіти України'', знаками «За наукові досягнення» та «Петра Могили», викладачі кафедри були стипендіатами Кабінету Міністрів України, 1 викладач виборов грант «Соросівського доцента» (Величко С.П., 1997р.), професор Царенко О.М. за наслідками міжнародного опитування включений до списку ста найбільш цитованих науковців у світі, інформація про результати його наукової діяльності опубліковані в журналі «Хто є хто в світі» (США, 2006р.)

Створена нова навчальна лабораторія з матеріалознавства, студентам спеціальності "Трудове навчання" запропонувала новий цикл лабораторного практикуму з основ матеріалознавства (проф.О.М. Царенко ). У кабінеті методики фізики докорінно перероблено систему лабораторних робіт для студентів з урахуванням сучасних програм і вимог (проф. Величко С.П. і проф.. Вовкотруб В.П.), поставлена серія лабораторних робіт з ПК. У навчальних майстернях передбачалася реалізація спеціального курсу «Організація і керівництво технічною творчістю учнів» (С.П.Величко, В.І.Сірий, А.М. Константинов та ін.), згідно якого вперше зроблено спробу силами студентів виготовити дифракційний спектральний комплект, що складається з шести приладів для навчальних цілей. За цих обставин увагу студентів акцентовано на таких головних аспектах:

1.      Готуючись до виконання лабораторної роботи з методики фізики, студент повинен добре знати зміст навчального матеріалу, який представлений альтернативними підручниками (посібниками) з фізики для відповідного класу згідно вимог диференційованого навчання.

2.      Студент має добре володіти вимогами профільних програм змісту і структури матеріалу, а також вимоги до знань, умінь і навичок учнів з даної теми, знати передбачені профільними програмами обов’язкові демонстрації, фронтальні лабораторні роботи та роботи фізичного практикуму, найбільш доцільні методи і форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

3.      Опрацювати традиційну методику викладання даної теми згідно класичних методичних посібників для вчителів та вивчити можливості використання сучасних інноваційних технологій навчання, включаючи і комп’ютерних, дистанційних.

4.      На кожному лабораторному занятті студент має бути з уже наявним матеріалом попередньої підготовки, який частково відбиває результати опрацювання змісту теми, вимог  програми та методики викладання теми.

5.      У процесі виконання лабораторної роботи студент одержує як конкретні кількісні результати у вигляді результатів вимірювань фізичних величин, зведених у таблиці чи подані графічно, так і якісні результати у вигляді оцінки різних методичних рекомендацій і виявити переваги одних над іншими та можливі варіанти запровадження ІКТ.

Колектив викладачів і співробітників під керівництвом професора О.М. Царенка і доцента І.В. Сальник суттєво доопрацював з урахуванням вимог КМСОНП усі лабораторні роботи в лабораторії механіки та молекулярної фізики та в лабораторії електрики; проводиться значна робота з проблем відбору матеріально-технічної бази та методичного забезпечення для майбутньої фізичної лабораторії, де студентам нефізичних спеціальностей буде запропонований інтегрований лабораторний фізичний практикум, що поєднуватиме сучасне навчальне обладнання і комплекти з комп’ютерними варіантами моделювання та виконання віртуальних досліджень (проф. Величко С.П., ст.викл. Сірик Е.П.)

Досить плідну й ефективну роботу в підготовці сучасного вчителя виконує навчально-допоміжний персонал. Зокрема, кафедра завжди у свій час могла покладатися на плідну організаційну діяльність наших досвідчених співробітників: Миколу Тарасовича Дерполюка та Миколу Купріяновича Мошинського. 

На сьогодні на кафедрі працює 6 завідувачів навчальними лабораторіями й 3 старших лаборанти, кожний з яких має вищу педагогічну освіту і достатній  досвід педагогічної діяльності, зокрема, відмінник освіти України П.В. Сірик, завідувачі лабораторіями Н.Г. Антонова, О.О. Сазонова, В.В. Слюсаренко, О.М. Власенко, Ю.Г. Ковальов. Старші лаборанти Яковлєва О.М., Донець Н.В., Слободяник О.В. забезпечують навчальний процес й організовують самостійну роботу студентів у лабораторіях і кабінетах кафедри та виконання техніки безпеки, сприяють ефективному виконанню НДР та індивідуальних навчально-дослідницьких завдань студентами.

Отже, з упевненістю можна стверджувати, що на етапі свого 80-річного розвитку колектив кафедри цілеспрямовано працює з метою реалізації сучасних завдань у підготовці високопрофесійних педагогічних кадрів для середніх навчальних закладів різного типу й профілю та з метою поліпшення фізичної освіти молоді й формування активної особистості, здатної реалізувати свій потенціал в ім'я розвитку українського демократичного суспільства.

Важливою ланкою діяльності кафедри є систематична робота з учителями й обдарованими учнями та спільна робота кафедри з кабінетом фізики Кіровоградського обласного ІППО ім. В.Сухомлинського: викладачі беруть активну участь в роботі  курсів підвищення кваліфікації вчителів фізики, методичних семінарів, обласних олімпіад, у роботі з обдарованими дітьми та МАН, у вивченні та узагальненні передового педагогічного досвіду. Матеріали про досвід ефективного викладання фізики в школах області оформлений у вигляді спеціального стенду в кабінеті методики фізики, де студенти мають можливість використовувати ці матеріали в ході лабораторних і практичних занять з методики фізики, під час педагогічної практики та виконання курсових, дипломних і кваліфікаційних робіт.

Отже, можна узагальнити, що наступність поколінь — запорука успіхів становлення і розвитку кафедри, яка переросла в науковий центр, котрий діє ефективно, результати науково-методичної діяльності якого спрямовані на поліпшення фізичної освіти й на підготовку творчого вчителя фізики, інформатики та математики відповідно до сучасних вимог.

skladdd

Перспективи розвитку кафедри пов'язані із:

•      підвищенням рівня інтелектуального впливу кафедри як освітнього, наукового, методичного, експертного та інноваційного центру фізичної освіти нашого регіону і держави в цілому;

•      впровадженням розробок і технологій Наукового центру розробки засобів навчання фізики й методики їх запровадження в школах області та за її межами;

•      забезпеченням розвитку науково-методичного співробітництва через стажування кращих науковців, підвищення кваліфікації у різних вищих навчальних закладах, участь у різних проектах, конкурсах, державних та госпдоговірних науково-дослідних темах;

•      проведенням модернізації інфраструктури навчального й наукового процесів зі створенням комп'ютерної мережі, яка відповідає сучасним вимогам;

•      удосконаленням фізичної освіти на засадах кредитно-модульної системи організації навчального процесу, підвищення активності, самостійності, творчого підходу до розв'язання поставлених завдань, а також вирішення проблем формування особистості молодих науковців, що відповідають новим соціальним та

культурним умовам сьогодення та майбутнього.